Київ часів княгині Ольги.
Ноя 27th, 2007 by komarale
Випливали з голубої далини і все яснішали три гори, від вершин аж до Дніпра й Почайни вкриті лісами. У багатьох місцях ці ліси по схилах були вже вирубані чи випалені, і там всюди темніли рільні землі й людські оселі. Найбільше ж вирубано було лісів і найбільше жител стояло на середній , найвищій, горі. Там і був город Київ!
З лодії видно було вершину, де височіли побудовані з колод стіни Гори - з багатьма вежами, заборолами, ворітьми , ровами й валами, з околлям перед ними. За стінами під промінням сонця, що вставало все вище над Дніпром, золотом грали дахи теремів княжих.
Нижче від города, кільцем вкруг нього, ліпилися до стін, як п’явки , чорні дворища бояр, яким не вистачало місця на Горі. На цих дворищах стояло чимало хиж дворян- ремісників, холопів, рабів. Ще нижче розкидані були , неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду - чаді. Це місце так і звалось - передграддям. За ним гори круто обривались , між ярами тяглось кілька шляхів до Почайни, ще один, найкрутіший узвіз, спускався до Дніпра нижче від Почайни.
Унизу, над самою Почайною - на Подолі - знову видно було хижі, землянки, намети, на кучугурі височів дерев’яний Волос, біля берега на тихій воді стояли з опущеними вітрилами лодії й однодеревки киян. Від цього ж місця важкі пороми ходили й до лівого берега, де починався й зникав у лісах гостинець - шлях, яким приходили сюди чужі люди-заморські гості.
Семен Скляренко “Святослав”.
світлина: http://www.taday.ru/text/50969.html
